рватися

рву́ся, рве́шся, недок.

1) Розриватися, розділятися на частини (про предмети). || безос. || Ставати дірявим, драним. || Ставати уривчастим, перериватися (про розмову, думки, дихання, голос і т. ін.).

2) Робити різкі, поривчасті рухи, намагаючись звільнитися від кого-, чого-небудь, вирватися звідкілясь. || Кидатися з боку на бік, метатися.

3) Відокремлюватися, відділятися від стебла, кореня; обламуватися; зриватися.

4) Розлітатися, розриватися на частини, осколки. || Знищуватися, руйнуватися, діставати пошкодження від вибуху; вибухати.

5) перен. Припинятися, розриватися, переставати існувати (про стосунки, зв'язки і т. ін.).

6) Прагнути до чого-небудь, кудись. || Бути сповненим пристрасного бажання чого-небудь, прагнення до чогось (про душу, серце). || Рости, здійматися, підноситися стрімко, високо.

7) Поривчасто віяти (про вітер), нестримно котитися (про хвилі).

8) Працюючи на повну силу, потужність, знемагати, надриватися.

9) Пас. до рвати 1-5).